Цієї осені українські медіа не боялися вражати неочікуваними продуктами, навіть із залученням штучного інтелекту. Жовтнева добірка вийшла багатою на освітні проєкти, а кільком виданням вдалося запустити власні медіашколи. Також редакції все частіше збирають своїх читачів наживо, щоби презентувати документальні проєкти, відсвяткувати річницю чи обговорити важливе.
Дивіться, чим запам’ятався насичений жовтень, а ще в нас уже опубліковані продукти за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень і вересень 2024 року.
Воєнні спогади
Reporters: спецвипуск UNBROKEN
Про що розповідає? 11 історій незламності про лікарів і пацієнтів Національного реабілітаційного центру UNBROKEN, які доводять: навіть найкрихкіші душу й тіло може врятувати любов та якісна медицина. Авторками репортажів стали українські письменниці Марічка Паплаускайте, Євгенія Подобна, Віка Курико, Христина Коціра, Ірена Карпа, Ірина Славінська, Лариса Денисенко, Любов Якимчук, Олена Лівіцька, Софія Кочмар та Христина Шалак. Тексти ілюструють портрети від Саші Маслова. Номер створений у партнерстві з UNBROKEN за підтримки «Київстар».
Спецвипуск виходить двома мовами: українською та англійською. 15 % від продажу кожного примірника йдуть на Центр реабілітації UNBROKEN KIDS.
Як отримати? Придбати на сайті.
«Характер.Media»: YouTube-проєкт «Велика земля»
Про що говоритимуть? Про досвід полону, адаптацію до цивільного життя, тригери, проблеми, з якими стикаються звільнені з полону військові. Також говорять про побут у полоні, найважчі дні в неволі та те, що допомагало триматися до повернення на «велику землю». Ведучою проєкту стала Валерія «Нава» Суботіна — офіцерка запасу, ветеранка та колишня військовополонена. Кожен випуск — це можливість для військових із досвідом полону висловитися, а для глядачів і запрошеного гостя — дізнатися про їхній досвід в полоні і після повернення додому.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
Читайте також: Розкрити грані військового досвіду. Як «Характер» із YouTube-проєкту переріс у медіа
«Кременчуцький ТелеграфЪ»: серія матеріалів на сайті та YouTube-каналі «Важко поранені, але не зламані»
Чому присвячений? Проєкт об’єднує історії важко поранених захисників, а також історії адаптації в цивільне життя після повернення з фронту. Автори проєкту — журналістка Мирослава Українська й відеооператор Артем Коваленко.
Цими історіями медійники підвищують обізнаність суспільства про проблеми ветеранів із ампутаціями та привертають увагу до необхідності фінансової та соціальної підтримки для забезпечення протезування й реабілітації.
Де дивитися та читати? На сайті та YouTube-каналі
«Характер.Media»: спецпроєкт «Люди з характером»
Яка мета проєкту? «Характер.Media» прагне відзначити військових і ветеранів, які стали справжніми голосами війни. До 31 жовтня читачі могли додавати людей із характером у список військових і ветеранів, які не бояться бути голосом цієї війни, активно ведуть свої соцмережі та проявляються в інформаційному просторі.
Що чекає на переможців голосування? Команда проаналізує відгуки читачів, і захисники й захисниці стануть обличчями проєкту та отримають запрошення на подію «Характера» у грудні.
«Суспільне Одеса»: проєкт «Жінки важкопоранених військових»
Яка тематика? Троє героїнь проєкту стали опорою й підтримкою для свого пораненого чоловіка. Кожна шукає можливості, щоб полегшити побут своєму герою, й має силу боротися за нього, радіти його досягненням та вірить, що разом можна вистояти й не втратити мотивацію жити.
«Ми вирішили розказати й показати історії тих дружин важкопоранених військових, які справляються зі всіма складнощами. Показати їх такими, як вони є: зі своїми слабкостями й болями, і розповісти, що їм доводиться переживати кожного дня. Сподіваюсь, у нас це вийшло», — зазначає кореспондентка «Суспільне Одеса» Ольга Глечик.
Де читати й дивитися? На сайті та YouTube.
Документування війни
Kyiv Independent: документальний фільм «Тіна на Лівому березі»
Про що фільм? Відділ воєнних розслідувань Kyiv Independent ідентифікував російських поліцейських, причетних до терору в окупованому селищі Горностаївка на лівому березі Херсонської області. Викрадення, катування й убивства людей, як виявили автори розслідування, тривають в Горностаївці з літа 2022 року і донині. У самому селищі, в колишньому приміщенні української поліції на вулиці Торговій, росіяни організували катівню, через яку з початку окупації могли пройти сотні людей. Свідки розповіли про низку людей, яких у Горностаївці закатували до смерті.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Мост»: цикл історій жителів Херсона, які стали жертвами атак російських дронів
Про що розповідають? Кореспондентка Олена Гнітецька говорить, що це важлива тема для редакції, адже в Херсоні та прибережних селах стало дуже складно жити з такими масованими атаками російських безпілотників. Вони в прямому сенсі полюють на цивільних.
«Нам надзвичайно важливо висвітлювати цю тему, сподіваючись на допомогу РЕБами, антидроновими рушницями та на зачистку ворожих позицій дронщиків», — ділиться медійниця.
Олена Гнітецька збирала історії, проводила інтерв’ю, робила фото, також знімала відео. Інтерв’ю вийшли на сайті з ілюстраціями описаних подій.
Де читати? На сайті.
Euromaidan Press: книга художніх репортажів про російсько-українську війну
У чому особливість? Це перша книжка Euromaidan Press, українського англомовного медіа, заснованого 2014 року. Її автори Орися Грудка й Богдан Бен зібрали понад 20 історій українців із Півночі, Сходу, Заходу й Півдня країни протягом 2022–2024 років, кожна з яких розкриває важливу тему життя під час війни з його тривогами, викликами й внутрішніми конфліктами.
Проєкт планує привернути увагу активного ядра спільноти, а також заповнить прогалину в англомовному ринку книжок про повномасштабну війну Росії проти України, написаних українськими авторами.
Де придбати? На сайті
«РІА-Південь/РІА-Мелітополь»: проєкт «В’язні Кремля»
Про що розповідає? Серія статей про те, як окупанти поводяться з цивільними бранцями Кремля, про схему арешту «через порушення комендантської години», про те, як тортурами змушують людей в окупації віддавати своє майно, та про депортацію з тимчасово окупованого Мелітополя до Грузії. Усього в циклі заплановано п’ять статей.
Де читати? На сайті.
Читайте також: Виїзд із Мелітополя й оновлений бренд. Як РІА-Південь стало голосом опору російській окупації
«Суспільне Чернігів»: документальний фільм «Грає оркестр Анатоліча»
Про що фільм? Про зразковий дитячий духовий оркестр із Тупичева на Чернігівщині. Село Тупичів, що поблизу російського кордону, у лютому-березні 2022 року було в окупації. Тамтешні діти, що стали учасниками місцевого оркестру, на репетиції приходять після навчання й роботи по господарству. Колектив не має спеціальної студії, а старі інструменти самотужки лагодить керівник оркестру Олександр Барташ. Діти звуть його Анатоліч. Заняття в його гуртку безплатні, а зіграти за межами Тупичева їх кличуть лише на поховання воїнів до міста Городні.
«Це історія про те, як діти, які пережили російську окупацію, шукають розраду в музиці. І саме через росіян, які вбивають наших воїнів, їм доводиться грати на похованнях», — розповідає редактор документального фільму, шеф-редактор північно-східного хабу Суспільного Андрій Тіток.
Де читати й дивитися? На сайті та YouTube.
Reporters: спецвипуск «Шлях українського зерна»
Про що? Улітку 2023 року Росія заблокувала морський зерновий коридор, і Україна почала транспортувати зерно через останній можливий водний шлях — порти Дунаю. У восьмому номері Reporters вийшов спецпроєкт про шлях українського зерна — від чернігівського фермера до італійських і ліванських пекарень.
Reporters разом з аграрним сайтом Latifundist розповідають, як минули для українського агросектора два з половиною роки великої війни.
Де читати? Спецпроєкт можна читати на сайті або ж у журналі Reporters, оформивши рівень підтримки The Ukrainians Media «Амбасадорський digital & print».
«Трибуна.Суми»: проєкт «Міста живуть. Великі репортажі з прикордонної Сумщини»
Як мета спецпроєкту? Показати, як живуть люди на Сумщині, вільний доступ до якої значно обмежила війна. Як оговтуються міста, села та селища після обстрілів чи руйнувань медзакладів, шкіл, магазинів, записати історії місцевих жителів, людей, які творять і відновлюють Сумщину. Загалом проєкт включатиме п’ять матеріалів, два з них уже опублікували.
В’їзд до села Село Боромля. Фото: «Трибуна. Суми».
Де читати? Два текстові репортажі, доступі за покликанням «Лікарня в колишній школі. Як під час війни живе Кириківська громада й приймає переселенців із сусідньої Великої Писарівки» та «Місяць окупації та авіаудари, що зруйнували частину села: як Боромлянська громада переживає війну».
Читайте також: Писати про медичні заклади через людей. Як видання«Трибуна» збирає історії та фіксує злочини росіян на Сумщині
Платформа пам’яті «Меморіал»: документальний фільм «Перемоги 118»
Що висвітлює? Трагедію у Дніпрі, коли 14 січня 2023 року Росія поцілила ракетою у багатоповерхівку на Набережній Перемоги, 118. Загинули 46 людей, зокрема семеро дітей, десятки були поранені. Стрічка режисерки Тетяни Комунар досліджує одну трагедію як приклад подій, через які в часи повномасштабного вторгнення не раз проходили й продовжують проходити українці. Також стрічка розказує про трагедію як про воєнний злочин.
Де дивитися? Фільм 14 жовтня презентували в Києві, ще планують презентувати в Дніпрі, а опісля він буде оприлюднений онлайн на Youtube-каналі «Меморіалу».
Платформа «Свій дім»: спецпроєкт про компенсації за знищене житло з «24 Каналом»
Про що розповідають? Через особисті історії людей зі Сходу та Півдня України розповідають про проблеми з виплатами. Кожен герой ділиться своїм досвідом: про те, що втратив, та про свою боротьбу за компенсацію. Залучають експертів, представників військових адміністрацій та юристів, щоб детально розкрити механізми та проблеми, пов’язані з компенсаційними виплатами.
Де читати? На сайті «24 каналу» вже опублікували матеріали:
- Хочу знати, що після війни буде, де жити: воїн із Сіверська втратив житло та чекає компенсацію
- 90% житлових будинків у руїнах, а компенсацію отримати неможливо. Історія жителя знищеного Бахмута
Знання — це сила
«Інтент»: запуск медіашколи
Чого й кого навчатимуть? Це навчальний центр, спрямований на підготовку нових професіоналів у сфері журналістики, медіа й комунікацій. Школа пропонує практичні курси, орієнтовані на роботу в локальних і регіональних медіа, з акцентом на сучасні тренди в журналістиці, соцмережах та цифрових технологіях.
Учні здобувають реальні навички під керівництвом досвідчених журналістів і медіаекспертів, створюють новини, інтерв’ю, репортажі й розслідування. Метою школи є підтримка незалежної журналістики та розвитку медіаіндустрії в регіоні.
Як долучитися? Заповнити заявку на сайті.
Читайте також: Задати напрямок для громад. Ребрендинг і масштабування одеського видання «Інтент»
«Східний Варіант»: запуск Школи громадянської журналістики
Чого навчали? У межах школи лектори розповідатимуть, як коректно висвітлювати тему тимчасово окупованих територій у своїх текстах, як безпечно обмінюватися інформацією, як шукати та перевіряти новини з окупованих або прифронтових територій України, як безпечно підтримувати зв’язок із українцями на ТОТ.
Де дізнаватися деталі? На сайті.
Читайте також: Незламні зі Сходу. Як «Східний Варіант» творить спільноту та тримає зв’язок з окупованими територіями
«Читомо»: дослідження кадрової ситуації на ринку, бар’єрів і драйверів у роботі для представників книжкового сектору
У чому фішка? Дослідження оцінює, яким чином «зростання ринку» та збільшення попиту на українські книжки корелюють із умовами й потребами кваліфікованих працівників цього ж ринку.
Серед гіпотез «кадрового голоду «Читомо»» розглядали виїзд за кордон і мобілізацію як основну причину. Ця гіпотеза не підтвердилася: основна причина — незадовільна заробітна плата (46 %) вигорання (37 %). Виїзд за кордон через війну назвали тільки 17 %, захист країни — 11 %. Приблизно 10 % опитаних зазначили, що пішли з галузі через дискримінацію на робочому місці.
Де читати дослідження? На сайті за покликанням.
Читайте також: Писати про українську книгу так, щоб про неї дізнався світ. Як «Читомо» популяризує книгочитання
Happy Monday: спецпроєкт «Робота здорової людини»
Про що розповідає? Про концепцію здорового робочого місця й те, чому роботодавцям важливо піклуватися не лише про ментальне, але й про фізичне здоров’я працівників.
Ініціювали спецпроєкт партнери Happy Monday — Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я», які малибагато напрацювань із теми здорового робочого місця. Вони хотіли поділитися ними з ширшою аудиторією, зокрема, достукатися до спільноти HR-ів та керівників компаній, яких чимало серед користувачів та читачів Happy Monday.
Де читати? Проєкт включає три матеріали, їх можна почитати на сайті за покликанням:
- «Як створити здорове робоче середовище для працівників: поради для роботодавців»
- «Садотерапія, руханка та медичні чекапи: як роботодавці дбають про здоровʼя працівників»
- «Корисні перекуси, мікроперерви та медитація: як дбати про своє здоров’я на робочому місці».
Finance.ua: інструкція, як захистити себе від шахраїв
Про що розповіли? Проблема шахраїв-«благодійників» актуальна під час війни. Редакція Finance.ua розповіла в інструкції, як убезпечити себе від обману й запобігти доступу шахраїв до банківського рахунку чи картки.
Де читати? Інструкція доступна на сайті.
«Перший Криворізький»: інтенсив для студентів-підприємців
Що робили? У межах проєкту «Перші гроші» медіа в партнерстві із Державним університетом економіки й технологій організували однойменний навчальний інтенсив для майбутніх підприємців. На 5-місячному навчанні охочі отримають знання про підприємництво, пропишуть бізнес-план, познайомляться із підприємцями України та Кривого Рогу та зможуть позмагатися за грошову стипендію для подальшого розвитку своєї ідеї.
Як долучитися? За покликанням на сайті.
«Куншт»: дослідження «ОсвітАналітика»
Яка мета? «Куншт» із аналітичним центром «ОсвітАналітика» дослідили, як школи можуть ефективно адаптуватися до сьогоднішніх умов. Його результати медіа представили першого жовтня в «Освіторія Хаб»:
- аналіз управлінських рішень, які ухвалювали для адаптації освітнього процесу;
- оцінка політики МОН щодо організації освітнього процесу в умовах війни;
- перелік основних проблем, з якими стикаються школи під час адаптації до воєнних умов;
- алгоритми щодо адаптації шкіл до умов війни;
- основні моделі навчання в умовах воєнного стану;
- успішні освітні кейси, напрацьовані в школах України під час війни.
Де читати? Дослідження доступне за покликанням.
Читайте також: «Буде тобі наука!» Як «Куншт» шукає відповіді на довколанаукові (й не тільки) питання
Агенція медійного росту Або: кейс-стаді «Медіатори громад»
Яка мета? Поділитися досвідом та історіями успіху проєкту «Медіатори громад». Це програма для локальних медіа, головна мета якої — налагодити комунікацію між владою, громадським сектором і бізнесом в громаді. Медіаторами цього процесу стають саме журналісти. Проєкт тривав дев’ять місяців і охопив дев’ять редакцій мережі сайтів The City.
Де читати? На сайті.
Читайте також: Налагодити контакт. Чим журналісти-медіатори корисні для редакцій і громад — кейс Агенції «Або»
Шукати важливі сенси
«Читомо»: спецпроєкт «Стирання слова»
Що публікують? Статті про інструменти знищення української літератури — заслання й ув’язнення, убивства літераторів, руйнування друкарень, каральну медицину проти митців, використання музеїв у цілях пропаганди, знищення бібліотек, створення меншовартості, надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам» тощо. Мета спецпроєкту — розповісти про втрати й силу стійкості української літератури та її творців.
Де читати? Вісім матеріалів зі спецпроєкту доступні на сайті українською та англійською.
«Суспільне Культура»: «100 років Українського радіо»
Про що? До 100-річчя Українського Радіо на «Суспільне Культура» презентували спеціальний проєкт, що розповідає історію радіомовлення в Україні. У 1920-ті українські голоси одними з перших з’являються в ефірі. У 1930-ті працівники радіо зазнають репресій, невдовзі опиняються на фронтах Другої світової – хто з мікрофоном, хто зі зброєю. Проєкт згадує про злети й падіння цього століття, яке радіо пережило разом з усією країною.
Чи читати? На сайті «Суспільне Культура»
Mixmag та Ігор Панасов: книга «Історія українського рейву»
Ігор Панасов — колишній головний редактор Cultprostir і Karabas Live, а також виконавчий продюсер премії Yuna. Медійник за підтримки видання про електронну музику Mixmag дослідив українську сцену, охопивши період від радянської України до сьогодні.
Під час роботи над книгою автор записав понад 50 інтерв’ю з провідними героями українського рейву — діджеями, саунд-продюсерами, промоутерами, музичними експертами.
Де придбати? Книга доступна у продажу в мережі книжкових магазинів Redeat та у вініловому магазині Vinyla. Також її можна замовити на сторінці видання Mixmag Україна в Instagram.
Projector Publishing: новий випуск артбуку Telegraf
Яка тематика? Новий артбук у лінійці має назву Telegraf. Завтра. Він присвячений зв’язку між реальністю повномасштабної війни та майбутнім, яке ми хочемо та можемо побудувати.
У номері зібрані роздуми про підготовку до відбудови з огляду на реальність сьогодні, про донаторство як нову даність, перетворення інклюзивності з виклику й «розкоші» на буденну необхідність, про меморіалізацію та емоції пам’яті.
Де придбати? На сайті.
«Український театр»: другий випуск журналу
Яке наповнення? Осінній випуск має 212 сторінок та складається з чотирьох тематичних розділів:
- «Війна» — про театри прифронтових і прикордонних міст: Запоріжжя, Чернігів, Харків, Суми, Херсон та інші. Включає авторські колонки театральних діячів, що сьогодні захищають країну у складі ЗСУ.
- «Будні» — розкриває сучасні театральні тенденції, дискусії та трансформації.
- «Гра» — показує експертні відгуки на прем’єри 2023 року в межах VI Міжнародного фестивалю-премії «Гра».
- «Контексти» — аналізує взаємодію українських театрів із міжнародними колегами.
Де купити? На сайті.
Ukraїner: проєкт «Дотепер»
Чому присвячений? Взаємозв’язку минулого та сучасності. Як він простежується в різних сферах життя України, розповідають гості в інтерв’ю Юлії Тимошенко.
«Ми не можемо визначити шлях у майбутнє, не осмисливши минуле. Через те, що нашу історію століттями намагалися стерти, в нашому колективному усвідомленні залишилося багато прогалин, зокрема щодо того, як формувалася та розвивалася наша національна ідентичність. Заповнення цих прогалин, аби сміливо проєктувати майбутнє, є метою цих нових серій інтерв’ю», — говорить інтерв’юєрка Юлія Тимошенко.
Гостем першого випуску став Слава Балбек (визнаний архітектор, дизайнер аеророзвідник і командир підрозділу «Баракуда»), а темою — архітектура.
Де дивитися та слухати? Серія інтерв’ю виходитиме на YouTube-каналі Ukraїner Q, а також на подкаст-платформах.
«РІА-Південь/РІА-Мелітополь»: історичний проєкт «Скарби дикого поля».
Про що розповідає? Короткі маловідомі історичні факти про прифронтові, та окуповані міста України. Українці мають знати й не забувати, що Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Василівка та інші захоплені ворогом міста і села — це Україна.
Перша програма присвячена Запоріжжю до Дня міста.
Де публікують? На YouTube-каналі, Telegram і в TikTok.
«Перший Криворізький»: проєкт «Перші гроші»
Яка тематика? Відеоінтерв’ю із представниками та представницями локального бізнесу у Кривому Розі. Редакція називає це можливістю розповідати про соціально відповідальні бізнеси й показувати приклади підтримки економіки у час війни, розповідати про факапи, шлях до власної справи й розвитку країни поза столицею та обласними центрами.
Перший випуск — історія бізнесменів, які майструють пандуси, консультуються із громадськими активістами й чесно конкурують у міських тендерах.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
«Чернігівська медіагрупа»: проєкт «Райони Чернігова»
Про що розповідають? Про райони Чернігова, куди зазвичай журналісти не доїжджають. Важливою частиною проєкту є фіксація проблем місцевих мешканців, багато з яких обумовлені війною та наслідками облоги Чернігова російсько-білоруськими окупантами.
Де дивитися? На YouTube-каналі наразі вийшло чотири відеороботи: про Подусівку, Нахабівку, Айстру та Масани.
«Суспільне Івано-Франківськ»: спецпроєкт «Чому занепадають села і що їх може врятувати»
Що досліджували? Тему занепаду сіл разом з експертами Національного інституту стратегічних досліджень і представниками громадської організації «Інститут громадянського суспільства». Цей спецрепортаж, за словами головного редактора «Суспільне Івано-Франківськ» Василя Скрипки, ще й своєрідний підсумок циклу «(Не) населені пункти».
Упродовж кількох років журналіст Степан Пенкалюк зробив чимало репортажів із сіл на межі зникнення, зібрав історії місцевих жителів, показав реалії тамтешнього життя. Зараз Діана Коржук через експертизу й наочні приклади людей ставить питання: «А яке тоді майбутнє цих сіл?».
Де дивитися? Розгорнутий спецрепортаж доступний на YouTube-каналі.
Агенція медійного росту «Або»: YouTube-проєкт «За ширмою»
Про що говорять? Герой із незвичним досвідом відповідає на запитання від трьох гостей. Вони не знайомі та не бачать одне одного, адже між ними справжня ширма. Лише у кінці герой вирішує, чи хоче він відкритися й подивитися в очі своїм співрозмовникам.
У проєкті порушують гострі теми, до яких у суспільстві сформувалося різне ставлення. Троє гостей із різним життєвим досвідом можуть як і просто виявляти цікавість до героя, аби краще розібратися в темі, так і ставити незручні запитання.
Де дивитися? На YouTube-каналі «Щиро кажучи».
Ближче до спільноти
Медіа «Погляд»: презентація документального проєкту
Про що фільм? Першого жовтня у Бучанському кінотеатрі «Filmax» медіа «Погляд» у партнерстві з ГО «Об’єднання захисників Ірпеня» презентували документальний проєкт. Він включає короткометражні фільми, які розповідають історії життя й боротьби загиблих героїв-добровольців, які брали участь в обороні Ірпеня на блокпостах «Жираф» (Ірпенем і Бучею) та «Караван Гала» (між Ірпенем і Гостомелем).
Кінопоказ відвідали родини загиблих захисників, побратими й знайомі. Також команда, яка доєдналася до створення цього проєкту. Загалом медійники випустили 10 новел, а архів проєкту — це 70 інтерв’ю та понад 100 годин відеоспогадів.
Де переглянути? Усі новели доступні на YouTube-каналі.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди»: офлайн-захід для читачів, збір для ЗСУ
Що відбулося? До семиріччя «Сили правди» організувала особливу зустріч із читачами, серед яких були журналісти, студенти, активісти та представники місцевого політикуму. Захід відбувся 19 жовтня в атмосферній локації Окольного замку, зібравши майже 50 гостей.
Команда «Сили правди» поділилася сімома історіями перемоги правди — це кейси впливу, де наша робота стала рушійною силою змін у суспільстві. Сесія питань-відповідей додала зустрічі інтерактивності: журналісти відповідали на запитання гостей, зокрема гострі та провокативні.
Для гостей організували розіграш — за відповіді на запитання про роботу видання учасники могли виграти фірмові шопери «Несу правду» та стікерпаки з унікальними висловами, які стали своєрідними пам’ятками розслідувальної роботи редакції. Редакція підтримала збір для ЗСУ від благодійного фонду «Ангар.Україна». Протягом десяти днів вдалося зібрати 21 235 грн.
Також до річниці вони створили матеріал про «людей правди» — про тих, хто підтримує цінності та сприяє місії Центру розслідувань.
Де читати? Матеріал про «людей правди» доступний на сайті.
«Куншт»: хакатон MEDIENGEIST 3.0
Чому це важливо? Утретє «Куншт» разом із Goethe-Institut в Україні провели Mediengeist! Для команди видання цей проєкт — також змога надихнутися новими ідеями, підтримати потенційних партнерів.
150 учасників зможуть розробити або допрацювати ідеї та отримати сумарно до 180 000 грн на реалізацію фактчекінгових застосунків чи платформ, кампаній у соцмережах, мистецьких проєктів, YouTube-шоу або іншого медійного продукту.
Де дізнатися деталі? На сайті за покликанням.
«ШоТам»: форум для голів громад та їхніх заступників з комунікацій
Що відбувалося? 10–11 жовтня медіа «ШоТам» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» об’єднало в Києві понад 100 голів громад і їхніх заступників із комунікацій з 50 громад України. За два дні представники громад почули wow-кейси в комунікації, взяли участь у кількох майстернях, побували на презентації дослідження та публічному інтерв’ю, а також відвідали три панельні дискусії.
Говорили про те, як громаді себе просувати серед потенційних інвесторів, як залучати партнерів та висвітлювати себе в медіа і як громаді себе позиціювати серед жителів.
Де почитати більше про подію? За покликанням на сайті.
Читайте також: «Навіть у найтемніші часи є місце для світлих історій». Як «ШоТам» працює з позитивними новинами під час повномасштабної війни
У пошуках нового
Mediaport: щотижневий огляд «Харків у фокусі іноземних медіа»
Чому вирішили запустити? Щоб розширити «горизонт» — як про Харків і з Харкова пишуть міжнародні журналісти. Огляди у тестовому форматі редакція запустила у вересні та зробили постійним у жовтні.
З’ясували, що міжнародні медіа регулярно пишуть матеріали, що стосуються Харкова або де згадується Харків. До оглядів потрапляли матеріали The New York Times, The Washington Post, Le Monde, Wall Street Journal, Associated Press. До 2019 року MediaPort періодично публікував переклади матеріалів іноземних медіа, потім на це забракло часу та ресурсів. Огляди частково відроджують цю традицію.
Де читати? На сайті. Також ці огляди планують розширити на соцмережі — в Instagram і TikTok.
«Гречка»: рубрика «Не новини, а пісня»
Що нового? Медійники публікують новини в форматі Reels до хвилини, із субтитрами, а загальну інформацію на тему викладають у вигляді пісні, створеної ШІ.

Де дивитися? В Instagram.
«Гречка»: короткі підсумки тижня
Що нового? Це відео у вертикальному форматі до хвилини, де медійники переповідають новини тижня. Загалом заплановані 10 відео, а далі аналізуватимуть успішність формату.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
Читайте також: Смачна назва та великі амбіції. Що «Гречка» включає в медіаменю для Кропивницького та як подає корисні матеріали
Forbes: YouTube-проєкт Forbes Next
Про що проєкт? Про малий та середній бізнес. Серед гостей Forbes Next — власники компаній, а гаслом нового проєкту стало «Місія — підприємець».
Медійники показуватимуть продукт і докладно розбиратимуть економіку виробництва — весь підприємницький шлях від першого бізнес-досвіду до нинішньої компанії.
Де дивитися? На YouTube-каналі.
Forbes: грантова програма разом із «Авророю»
Хто може взяти участь? Мережа «Аврора» разом з Forbes Ukraine запустили першу українську премію в форматі «бізнес для бізнесу». 10 компаній можуть отримати по 1 млн грн на розвиток.
Узяти участь у програмі можуть підприємства, які виробляють товари для кінцевих споживачів, компанії зареєстровані в Україні, кінцевими бенефіціарами компанії є громадяни України. Загальний дохід компанії 2023 року не може перевищувати 100 млн грн.
Де дізнаватися деталі? На сайті.
«Вишито»: розсилка «Страшні історії з української міфології»
Яка мета? Медіа про українську культуру в соцмережах у жовтні запустили тематичну email-розсилку «Страшні історії з української міфології». Редакція вірить, що ця розсилка допоможе популяризувати українську міфологію. Також вони прагнуть сформувати спільноту.
Підписники щопʼятниці о 20:00 отримують лист від головної редакторки медіа Анастасії Демʼянюк про одного з демонологічних персонажів. Розсилка виходитиме протягом жовтня та листопада, всього планують вісім випусків.
Як підписати? За покликанням.
Агенція «Або»: YouTube-проєкт «Збір на Україну»
Яка тематика? Дослідження феномену культури донатів в Україні на допомогу війську після повномасштабного вторгнення. Ведучою проєкту стала активістка, фотографка та графічна дизайнерка Благодійного фонду Сергія Притули Саша Вазіанова, на рахунку якої вже закриті збори на ЗСУ на понад 2,2 млн грн.
Разом із волонтерами вона розбиратиме запуск першогозбору й кейси роботи менторів у командних зборах. Досвідом перших зборів у випуску діляться Максим Щербина, редактор та ведучий «Телебачення Торонто», співаки Володимир Дантес та Аміль Насіров із гурту «Курган&Agregat», азовець Ілля «Гендальф» Самойленко й інші активісти.
Де дивитися? Випуски публікуватимуть на YouTube-каналі «Однеціле».
«Куншт»: рубрика на YouTube-каналі «Треба розжувати»
Що розповідають? Новини зі світу науки. Редакція називає це можливістю познайомити з наукою більше людей, надати їхнім статтям друге життя та поділитись науково доведеною інформацією просто й доступно з більшою кількістю людей.
Де дивитися? За покликанням.
«Перший Криворізький»: відео жестовою мовою «Боротьба із дезінформацією»
Чому вирішили запустити? Виконавча директорка видання Софія Скиба розповідає, що їхній команді важливо охопити більшу частину авдиторії й не вдавати, що не існує людей із повною або частковою втратою слуху.
«Ми вже чули відгуки від наших постійних глядачів щодо цього продукту — вони тішаться, що наш контент робить видимою і їхню спільноту. До того ж відео спрямовані на протидію поширенню дезінформації та російської пропаганди», — пояснює Софія Скиба.
Команда відмовилася від класичного начитування ведучою в кадрі разом із другою ведучою, яка говорить жестовою мовою. Вони поставили ведучу, яка говорить жестовою мовою, на перше місце
Де транслюють? На YouTube-каналі.
«Перший Криворізький»: мультифільми разом із ШІ
У чому ідея? За підтримки National Democratic Institute редакція почала робити мультфільми з персонажем медіа із застосуванням штучного інтелекту. Вони спрямовані на протидію поширенню дезінформації.
«Торік у нас з’явилась ідея: спробувати використати штучний інтелект для роботи з відео. Ми вирішили, що наш персонаж медіа, символ міста — червоний горобчик — має бути не лише на наліпках і в постах. Ми маємо оживити його! Трошки ШІ-магії й вуаля», — ділиться виконавча директорка видання Софія Скиба.
Де публікують відео? На YouTube-каналі.
«Вечір.media»: серія матеріалів «Страви й напої вечора»
Про що розповідає? Про гастрономічне життя країни, страви та напої, які дають не тільки насичення й задоволення, але й наповнюють наші вечори сенсами. Це формат покликаний також підтримати українських підприємців. Редакція регулярно наповнює рубрику анонсів на сайті й Telegram-канал «Плани на вечір» новими стравами й напоями. І раз на один-два тижні публікує матеріал із найцікавішими знахідками редакції на вечерю.
«Вечір.media»: формат для соцмереж «Вечори України вашими очима»
Яка мета? Щотижнева добірка вечірніх світлин від професійних фотографів й користувачів соцмереж. Протягом тижня редакція збирає світлини, а потім колективно обирає 10–15 фото, які відображають те, чим жила Україна цього тижня, якими були вечори українців. Це хроніка вечорів країни, але не у текстовому, а у візуальному форматі — публікують світлини з вечірок, концертів, фронту.
Де дивитись? На сайті.