Кожен донор, який виділяє кошти для підтримки певних ініціатив, прагне розв’язати конкретну проблему. Тому оголошується грантовий конкурс на певну тематику, й кошти отримують ті, хто відповідає цілям проєкту й має достатньо ресурсів і спроможності, аби його втілити. 

Як організації (зокрема й медійній), яка планує почати залучення фінансування на свої ідеї, знайти точки дотику з донором і його потребами? Розбираємо в цьому матеріалі з Ольгою Ольшанською — фандрейзеркою комунікаційної агенції The Tellers, яка має досвід залучення коштів українських та міжнародних донорів на соціальні ініціативи. 

Шукаємо «свого» донора: на що звертати увагу

Місія донора — це те, на що спрямована його діяльність, як він себе позиціює, які проблеми він хоче розв’язати та в яких галузях мати вплив. Відповідно кожного донора варто сприймати не як інвестора, за увагу якого конкурують організації, а як окрему організацію, яка несе в суспільство власні ідеї та хоче, щоб вони працювали. Як і у випадку з наданням послуг, вам треба розуміти потреби й цілі донора, аби серед десятків грантоотримувачів, які можуть допомогти досягти його цілі, він обрав саме вас.

Перш ніж оформлювати ідею у заявку на грант, дуже важливо перевірити основну діяльність — на що донор працює, які ініціативи він підтримує та які проблеми розв’язує — і провести паралель між цим і роботою вашої організації. Чи перетинається бачення й цілі донора з вашими? Як ви можете бути корисними один одному?

Різні донори, які працюють із однією темою чи групою людей (наприклад, інвалідність), можуть фінансувати абсолютно різні речі: один хотітиме забезпечити людей із інвалідністю роботою, інший працюватиме з інклюзивністю суспільства, а третій фінансуватиме закупівлю обладнання для людей із інвалідністю. Здавалося б, ціль одна, проте шляхи досягнення різні. 

Донорів, які імплементують свої ідеї на рівні певної країни можуть не цікавити зміни в окремих громадах, на відміну від донорів, які працюють в окремих областях та регіонах. Тому завжди важливо враховувати це, адже не факт, що донор, який працює в 30 країнах, підтримає реконструкцію школи в N громаді N області. 

Розраховувати на те, що донор закриє всі потреби й не внесе правки чи своє бачення в ідею проєкту, марно.

Тому варто бути гнучкими у перетворенні ідеї на проєкт, але водночас не притягувати ідею за вуха. Припустимо, якщо ви жіноче медіа, яке пише про проблеми жінок та гендерну рівність, але подаєте екологічний проєкт, бо в донора запит поширити екологічний підхід в Україні — малоймовірно, що він це підтримає.  

Проте є ситуації, де сфери справді можуть перетинатися. Умовно, якщо донор зазначає одну з цілей «підвищити роль жінок у розв’язанні екологічних проблем», ви як жіноче медіа можете створити проєкт, що зосереджується на ініціативах жінок у екологічному русі або на освіті щодо сталого розвитку, спрямованій на жінок і дівчат. 

Раніше ми публікували поради керівниці проєктного департаменту Media Development Foundation Ольги Труфанової про те, як медіа почати фандрейзити та встановлювати контакти з донорами.

Структура опенколу та аплікаційної форми

Надзвичайно важливим пунктом під час опису ідеї проєкту є його узгодженість із соціальними та економічними викликами того масштабу, на який спрямований опенкол. Важливо продемонструвати актуальність проєкту та розуміння проблеми, рішення якої ви пропонуєте. Для цього варто докладно проаналізувати контекст, виділити проблему та її причини, визначити, на кого ця проблема впливає та які є потреби авдиторії. 

Водночас ідея має бути інноваційною. Дуже часто, якщо не завжди, донори шукають нові підходи до розв’язання старих проблем, тому варто продемонструвати, чим відрізняється ваш підхід від наявних і завдяки чому він буде ефективнішим за попередні рішення. 

Усе це потрібно дуже грамотно та чітко донести донору. Для зрозумілого представлення ідеї заповнюють аплікаційні форми та форми бюджету — основні документи в роботі з грантами. 

Залежно від конкурсів, донорів і розмірів гранту структура форм може змінюватися, проте є основні пункти, які використовуються в більшості конкурсів. Розбираємося, що в них писати.

Проблематика 

Саме цей пункт зазвичай є найпершим в аплікаційній формі. Для грантодавця це перший сигнал про те, наскільки ваш проєкт є актуальним і як глибоко ви розумієте суть виклику. 

Варто докладно розписати:

• дослідження проблеми із зазначенням локалізації (скільки людей та де вона охоплює);
• фактичні дані для її підтвердження;
• причини та її наслідки у разі бездіяльності; актуальність (з огляду на соціальні та економічні виклики масштабу, на який спрямований проєкт);
• цільову авдиторію, на яку ця проблема впливає. 

Мета й результати

Мета проєкту має бути чіткою, лаконічною та стислою. Оформіть її за структурою «Що? Для кого? Скільки? Де? Яким чином?». Донору важливо бачити спільність із його метою, тому в цьому пункті варто вибрати одне (або кілька) завдань грантового конкурсу й коротко описати, як ви зможете його виконати. 

Далі, аби деталізувати це, варто чітко описати outputs та outcomes.

Це можна вважати логічним ланцюжком, який описує підхід до розв’язання проблеми проєкту.

Outputs — це конкретні, вимірювані результати вашого проєкту, яких ви плануєте досягти протягом його реалізації та які можна виміряти. Це основа для оцінювання ефективності вашої роботи, тож вони мають бути реалістичними та досяжними. 

Формулюючи outputs, треба акцентувати на їхній прямій відповідності цілям проєкту та конкретним вимогам донорів. Ключовими тут є точність і прив’язка до кінцевого ефекту. Замість «проведення тренінгів для громад» варто писати «проведення 10 тренінгів для 300 представників громад для підвищення їхньої здатності працювати з інструментами громадського контролю». Це покаже донору, що організація точно знає, як використовувати надані ресурси, розуміє масштаби проєкту та очікує вимірюваних результатів, що відповідають їхнім критеріям. 

Outcomes — це зміни, які стануться внаслідок реалізації вашого проєкту. Вони описують, чому ці зміни мають значення для цільової авдиторії та суспільства загалом, тож у їхньому оформленні варто відштовхуватися від проблематики проєкту. Донори хочуть бачити, що ваш проєкт має стійкий вплив і веде до довготривалих результатів. 

Важливо чітко зв’язати аутпут із ауткамом, показуючи логіку змін та розуміння бажаного ефекту. Варто бути максимально чітким, використовувати цифри та статистичні дані, щоб показати справжній вплив. Наприклад, замість «підвищення обізнаності» варто писати «через інтерактивну платформу 1500 користувачів зможуть ефективно аналізувати новини та уникати дезінформації, що знизить рівень поширення фейкових новин на 20 % у цільовій громаді протягом року». 

Втілення проєкту

План реалізації проєкту — це детальна дорожня карта всіх дій, які ваша організація планує виконати для досягнення цілей.

Донорам важливо бачити, що проєкт чітко структурований, має реалістичні часові межі та визначені кроки для досягнення результатів. 

Важливо сформулювати план так, щоб донор побачив вашу організацію як компетентну та здатну організувати всі процеси на високому рівні. Деталізуйте кожен етап виконання проєкту та уникайте розмитих формулювань, таких як «проведення заходів» чи «реалізація ініціатив». Натомість варто конкретно вказувати, що й коли буде зроблено, які конкретні люди будуть відповідальними за певні заходи. Не просто перерахуйте членів команди, а й підкресліть, чому саме ці люди є ключовими для успіху проєкту, вкажіть їхню роль і релевантний досвід. Адже донори прагнуть працювати з командами, які вже мають досвід у подібних проєктах і можуть професійно управляти ними. 

Читайте пояснення особливостей проєктного менеджменту й поради про те, як правильно запустити проєкт і вести комунікацію з командою.

Моніторинг та оцінювання проєкту

У цьому пункті ви маєте розповісти про конкретні інструменти та підходи, аби показати, що організація орієнтована на вимірювання реального впливу, а не просто кількісних показників. 

Ці індикатори мають відображати не тільки кількість проведених активностей, а й їхню якість і практичний вплив на цільову авдиторію та проблему загалом протягом наступних місяців і років. Наприклад, оцініть, як змінилися дії людей після участі в тренінгах або як вони стали частіше брати участь у місцевих ініціативах. 

У цьому матеріалі — більше про підбиття підсумків і оцінювання проєкту.

Бюджет

Для грамотного заповнення бюджету важливо ознайомитися з проєктами, які раніше підтримав донор, і його пріоритетами та загальними вимогами. Це допоможе зрозуміти, чи потрібне співфінансування проєкту з інших джерел та як варто складати статті витрат. Адже часто бюджет, його обґрунтування та ринкові ціни для багатьох донорів є визначальними, хоча насамперед оцінюють ідею, а вже тоді — її вартість.

Про фінансове планування редакцій і необхідні документи читайте більше в поясненнях фінансового менеджера MDF Дмитра Міцевича

А ще памʼятайте про банальну уважність під час заповнення заявок. Перечитуйте всю інформацію, яку подає донор про проєкт, адже часто на позиції «все і так зрозуміло» організації можуть іноді не помічати або губити вирішальні деталі. Варто читати всі матеріали донора про програму, перевіряти перелік обов’язкових документів, бо дуже великий відсоток відмов організації отримують саме через ці, здавалося б, прості речі, яких точно можна уникнути.

Пам’ятати про інтереси своєї організації 

Шукаючи конкурси для подання, слід враховувати місію та цінності вашої організації, а також можливі ризики, пов’язані з донорськими вимогами. Це допоможе вибрати логічні для вашої діяльності проєкти й уникати компромісів.

Показуйте у ваших заявках, як реалізація проєкту допоможе не лише донору досягти його стратегічних цілей, а й вам — посилити організацію, розширити свою роботу або досягти інших важливих результатів. 

Укладаючи контракти про співпрацю, варто чітко прописати:

• цілі проєкту, кількісні та якісні результати, обов’язки та межі відповідальності кожної зі сторін;
• умови використання айдентики, захисту інтелектуальної власності, розміщення матеріалів у публічному просторі;
• деталі щодо термінів виплат та можливих змін у фінансуванні; 
• процедуру узгодження змін до проєкту.

Конкуренція на ринку зростає, а кількість відмов збільшується. Проте не варто сприймати чергову відмову як знак, що ідея погана, персонал недосвідчений і взагалі — організація не варта уваги. Кожна відмова — це шанс отримати конструктивний фідбек, прорефлексувати та зробити висновки щодо свого проєкту. 

Не уникайте комунікації з донорами. Кличте їх на зустрічі, знайомтеся, розповідайте про себе, свої проєкти та результати, просіть фідбек. Головне — заявляйте про себе, адже фандрейзинг не обмежується постійним заповненням аплікаційних форм та рахуванням бюджетів.

Читайте більше про стосунки українських медіа з донорськими організаціями:

• Пошук імпактів, тематична залежність і бюрократія. Як керівники національних і локальних медіа оцінюють вплив донорської підтримки. 
• Що донори кажуть про фінансування медіа в Україні? Головне з дискусії на відкритті Core Media Fund.
• Синхронізація потреб. Як медіа та донорам покращити співпрацю — дослідження «Львівського медіафоруму»
• (Не)постійна підтримка. Як грантова допомога змінює роботу й потреби редакцій — дослідження MDF
• RSF: для незалежної роботи українського медіасектора необхідно $96 млн. Де їх шукати?