Що медійники передбачили на 2024 рік для Nieman Lab

Відмова від платформ, розбудова спільноти та співпраця з зірками. Що медійники передбачили на 2024 рік для Nieman Lab

Вівторок, 9 Січня, 2024

Тренди та прогнози

Вероніка Нановська

Щороку Nieman Lab запитують відомих журналістів, редакторів і медіадослідників, які зміни чекають на нас у наступні 12 місяців. Ми переглянули всі передбачення, помітили певні спільні теми й вибрали найголовніше, що потрібно знати редакціям наступного року.

Нові підходи в журналістиці

Індустрія новин зразка XX століття закінчується. Великі медіакомпанії почнуть створювати окремі команди та нові продукти, не схожі на попередні. Хтось зможе знайти новий спосіб отримати охоплення, а хтось заповнить локальні ринки, де немає місцевих новин.

Це змусить медіа переорієнтувати стратегію та позиціювання. Зокрема, дані стануть більш продаваними та врешті-решт вважатимуться журналістикою. Також з’являться нові організаційні структури, де органічно співіснуватимуть етика, мета і прибуток. А венчурні інвестори більш реалістично сприйматимуть фінансовий стан і вплив медіа.

Водночас найважливіше завдання на наступні роки — змінити суспільне сприйняття соцмереж, щоб аудиторія більше не сприймала їх як надійне джерело інформації про світ. 

Що потрібно робити вже?

Дистрибуція все ще важлива

Відмова від платформ потрібна, проте одразу позбутися залежності від них не вийде. Зокрема, поведінка Ілона Маска викликатиме ще більше питань. 2023 року його антисемітські погляди призвели до розірвання рекламних контрактів із X. Однак великі організації та відомі персоналії знайдуть прихисток на інших платформах. 

Наступного року передбачають таке:

Нові шляхи розбудови спільнот

Журналістика більше покладатиметься на взаємодію з читачами. Соцмережі, які мали б бути партнерами журналістів, неодноразово демонстрували відсутність інтересу до захисту здоров’я, безпеки та правди. Водночас не забуваймо, що кількість людей, які уникають новин, зростає. Журналістам потрібно за них боротися і не лише висвітлювати події, але й розповідати про тих, хто долає їхні наслідки. 

Читати більше: Чому люди (не) довіряють новинам і що з цим робити журналістам

Поради:

Читати більше: Розсилки рятують від змін у BigTech. Кейс британського видання Metro.co.uk

Зв’язки та партнерства стануть потрібнішими

Одержимість «довірою» закінчиться. Дослідження довіри до медіа показують, чи подобається респондентам те чи інше видання, тому деякі медійники вважають, що вони не мають сенсу для загальної оцінки. Але медіа мають бути такими, яким можна довіряти: незалежними, надійними, точними, емпатичними, критичними, визнавати власні помилки та говорити неприємну правду.

Для цього радять:

Водночас видавці мають об’єднуватися в альянси, щоб боротися за винагороду за використання BigTech-платформами на кшталт Google та Meta їхнього контенту. 

Зміни чекають і на неприбуткові журналістські організації. Передбачають, що вони отримають нові джерела доходу та стануть стійкішими. Такі компанії організовуватимуть ще більше заходів, тренінгів і майстер-класів, а також створюватимуть власні цифрові продукти та технології. Можуть бути й несподівані джерела доходу на кшталт екскурсій містом чи урядових консультацій.

Використання штучного інтелекту вимагатиме прозорості

Редакції й окремі медійники, які застосовують штучний інтелект, випереджатимуть своїх колег, які цього не роблять, у залученні аудиторії, донорів, продажах і програмуванні. Вони братимуться за матеріали, які до цього були занадто складними, наприклад, із опрацюванням великих обсягів неструктурованих даних.

Водночас такі новинні видання стануть прозорішими. Потреба в цьому обумовлена розвитком ШІ та його здатністю генерувати дезінформацію, крахом місцевих газет, консолідацією контролю новин і поширенням донатів. Медіа складатимуть інструкції щодо використання штучного інтелекту, приділяючи особливу увагу етичним питанням і професійним стандартам. Навчатимуть не тільки журналістів, але й моделі штучного інтелекту, щоб інтегрувати їх у роботу редакцій. Важливо й розповідати аудиторії про різні наявні форми зображень. 

Також медіа власноруч створюватимуть нові моделі штучного інтелекту (наприклад, як Bloomberg), які зможуть імітувати їхній tone of voice, опрацьовувати архіви, моніторити оновлення тощо. Проте є ризики зловживання ШІ:

журналісти усвідомлять, що довіра та якість є головними конкурентними перевагами, тому за допомогою ШІ їх необхідно покращувати. Але для цього медійники мають докладно їх досліджувати й ділитися висновками. 

Вдалим буде використання ШІ в пояснювальній журналістиці. Чат-боти штучного інтелекту якісно синтезуватимуть інформацію, допоможуть швидко структурувати та відредагувати текст, контролювати роботу редакції. Проте найбезпечнішим буде використовувати ШІ для збирання фонового матеріалу, який потім редагуватиме людина. Для цього редакції розроблятимуть власні набори запитів до ШІ. 

Читайте більше: Хто такі промпт-інженери та чому нам потрібні їхні навички

Навчання потребуватимуть усі

Раніше медійники поділялися на тих, хто продукує контент (коментатори, дослідники чи репортери), та тих, хто знається на керуванні медіа, форматах, продуктах і їхньому продажі. В епоху ШІ кожен співробітник редакції має розуміти, як працюють великі мовні моделі, й уміти використовувати їх. 

Культура навчання в редакції спонукає до експериментів не лише з ШІ, а і в інших напрямах та форматах. Зокрема, журналісти мають навчатися безпеки. Редакціям варто забезпечити тренінги своїм журналістам і гуртуватися з колегами для захисту від фізичного, психологічного та цифрового насильства

Крім того, ШІ зменшує цінність диплома журналіста. Університети навчають фактчекінгу та виробництву контенту, але для отримання навичок, які не може замінити ШІ, необхідно більше часу. Хоч на новини й надалі буде попит, роботу в медіа отримуватимуть ті, хто має гарну репутацію, знайомства, розвинений емоційний інтелект і будує реалістичні плани.  Водночас у медіагалузі цінуватимуть стажування, тому що вони вчать реагувати на критику, оцінювати інфоприводи та розширювати базу джерел. Важливо, щоб це не була лише формальність для здобуття диплома, а справжнє практичне навчання.

Роль менеджменту повністю переосмислиться

Деякі очільники редакцій не вміють монетизувати свої продукти та обирають неправильні пріоритети, що призводить до фінансових проблем. Тому редакції перевідкривають для себе проджект-менеджмент. Репортери та редактори вивчатимуть керування проєктами, щоби краще визначати робочі цілі, комунікувати та фіксувати інформацію. Також вони допомагатимуть колегам, які тимчасово виконуватимуть обов’язки проджект-менеджерів чи інші нові для редакції ролі. 

Новинні видання розвиватимуть і продакт-менеджмент. Зазвичай вони недостатньо працюють над продуктами, зокрема через брак ресурсів. Редакції мають ставити конкретні цілі в цьому напрямі та чітко комунікувати. Це дасть змогу швидко й ефективно покращувати вже наявні продукти та створювати нові.

Приділятимуть більше уваги й ментальному здоров’ю медійників. Редакції пропонуватимуть співробітникам психологічну підтримку та пільги, проводитимуть тренінги на цю тему, а донори надаватимуть кошти на ментальну допомогу журналістам. Крім того, більше фахових спільнот проводитимуть тематичні дослідження й обговорюватимуть психологічну підтримку медійників. 

Зміни в написанні

Журналістам варто уникати марнославних матеріалів, а натомість:

Журналісти вчитимуться забувати звичні практики. На співбесідах редакції відходитимуть від стандартної процедури, а натомість розповідатимуть, як створюють матеріали та чого варто очікувати співробітникам. Також медійники не покладатимуться лише на власні відчуття, вибираючи інфоприводи. Журналісти розповідатимуть про те, що корисно для аудиторії. 

Реформування форматів

Подкастинг стане біонічним. 2023 рік став складним для аудіоіндустрії: масові звільнення, низькі рейтинги шоу за участі селебриті, закриття подкастів. Утім подкастинг іще можна відновити. Необхідно зважати на потреби слухачів і закривати їх, давати авторам простір для втілення творчих ідей і використовувати ШІ, щоб оптимізувати створення шоу.

Також журналістика тісніше інтегрується з юриспруденцією. 2024 року вийде низка новаторських розслідувань, які не лише викриватимуть правопорушення, але й сприятимуть кримінальній відповідальності за них. Державна та правова системи сильніше цінуватимуть співпрацю з журналістами. Водночас виникне зіткнення практик через різні погляди на конфіденційність і таємницю розслідування, об’єктивність і докази. Для цього потрібен баланс і повага не тільки до співпраці, але й до незалежності журналістів і юристів.

Науковій журналістиці варто орієнтуватися на Defector. Вона переживає хвилю звільнень і скорочення зарплат для фрилансерів на тлі глобальних викликів, як-от кліматичні зміни, криза біорозмаїття та COVID-19. Щоб про них розповідати аудиторії, потрібні журналісти. Науковим виданням варто брати приклад із Defector, який не залежить від венчурного капіталу, існує коштом передплат від підписників і стрімко досягає успіху. Так працюють і 404 Media, Second Wind, Racket і ще низка медіа.

Етичні та політичні виклики

Журналісти знайдуть свій моральний голос. З’явиться більше медійників, які протистоятимуть зловживанню владою та расизму, натомість захищатимуть демократію та громадянське суспільство спільно зі своєю аудиторією. 

Зокрема, у центрі уваги журналістських матеріалів перебуватимуть виборці, а не політики. На тлі виборів у різних країнах журналісти інформуватимуть читачів, де можна проголосувати, як дізнатися переможця виборів, тобто пропонуватимуть потрібну інформацію та виходитимуть за межі звичних повноважень

Помилки у висвітленні війни Ізраїлю та ХАМАС, на думку медійників, мають призвести до ухвалення глобального кодексу медіаетики. Традиційні журналістські норми виникли, коли кореспонденти-міжнародники повідомляли закордонні новини для домашньої аудиторії. Нині ж будь-які інтернет-користувачі можуть розповідати або читати про будь-які події. А журналістам замість дегуманізованої оповіді варто чесно та справедливо висвітлювати новини, уникаючи подвійних стандартів, колоніальних, расистських та ісламофобних наративів.

Проте до трансгендерних осіб та інших представників ЛГБТК+-спільноти, за прогнозами деяких медійників, і надалі ставитимуться упереджено. Журналісти переважно розповідають про тих, хто змінив стать, але не висвітлюють історії людей, яким відмовили в операції та які страждають через це. Потрібне більше та краще висвітлення сил і мотивів, що стоять за законодавчим наступом у різних країнах, а також реального впливу ненависницької риторики та законів на людей різних гендерів.

Передбачення опрацьовували Вероніка Нановська й Марина Кулініч

Зображення на обкладинці до тексту частково створене за допомогою ШІ.