6 червня в Україні відзначають День журналіста. Однією із цілей «Медіамейкера» є розповісти історії якомога більшої кількості українських незалежних, цікавих, а від 24 лютого 2022 року незламних медіа та сміливих журналістів. Від початку нашої роботи ми поступово виконуємо власне зобов’язання, а сьогодні символічно нагадуємо, що вже встигли напрацювати.

До Дня журналіста пригадуємо важливі дослідження із моніторингом стану свободи слова, втрат у медіа через російську агресію та дотримання гендерного балансу. А також історії українських медіа та журналістів: від колонок до історій успіху та професійних порад.

Дослідження

• ІМІ та RSF дослідили, скільки журналістів загинуло за рік із початку повномасштабного російського вторгнення в Україну та скільки злочинів проти журналістів та медіа РФ скоїла за цей час.

• ZMINA провела соціологічне дослідження «Виклики для свободи слова та журналістів в умовах війни»: самі ж журналісти оцінюють стан свободи слова в Україні на 6,4 із 10 балів. 

• У межах річного дослідження стану українських медіа дослідники MDF поспілкувалися з редакціями з усієї країни про адаптацію їхніх медіа, розширення аудиторії, ризики та 61 % психологічної втоми.

• Також для цього дослідження команда MDF провела 10 глибинних інтерв’ю з топменеджерами українських локальних медіа з ТОТ, прифронтових та деокупованих територій про згуртованість, фінансові труднощі та різницю між умовами роботи медіа в тилу та ближче до фронту.

• «Жінки в медіа» торік у грудні оприлюднили дослідження про становище медійниць в Україні: тоді 57 % респонденток відповіли, що працюють понаднормово.

• Дані моніторингового дослідження ІМІ на початку 2023-го вказують, що рік повномасштабної війни в Україні погано вплинув на видимість жінок у медіа: кількість експерток у новинах регіональних онлайн-медіа становила 19 %, тоді як чоловіки дають 81 % коментарів. 

Історії незламних 

• Зібрали кілька історій українських дата-журналістів: про інструментарій, поради та лайфгаки з власного досвіду.

• Початківці в медіа поділилися своїм успішним (і не дуже) досвідом стажування. Про страх перед першою роботою «в полі», важливість хорошого ментора та пошук можливостей читайте тут.

• Три українські журналістки розповіли про досвід роботи з чутливими темами під час вторгнення. Олеся Біда, Олександра Горчинська та Анастасія Іванців — про емпатію, власний чек-лист правил і фактчек у період війни.

• «МОСТ» — видання, яке стало одним із голосів окупації Херсонщини. З 2012 року медіа є головним watchdog регіону. Про нездійснені плани, дописи з окупації та структуру «МОСТ» розповів Сергій Нікітенко.

• Поліна Дайнега — журналістка телеканалу «Херсон плюс». У перші місяці вторгнення для Поліни на 52 дні підвал став новим житлом. Про пережите під час окупації та інформаційний вакуум — у нашому матеріалі.

• Поспілкувалися із представниками чотирьох організацій, які спеціалізуються на перевірці фактів, ­— StopFake, «НотаЄнота», «Брехунець» та VoxCheck: як працюють видання та що змінилося з повномасштабною війною.

• Після того, як група волонтерів приїхала в місто робити «Вільне радіо», бахмутське медіаполе почало якісно змінюватися. Усе почалося із кількох людей та колишнього приміщення банку з касою. У тексті — про те, як медіа виросло за 5 років.

• Журналісти-новинарі з медіа «Трибун», Суспільне Харків та «Вгору» розповіли про їхній досвід роботи з новинами під час війни, психологічну стійкість і зміни контенту в стрічках.

• Спікерка Bucha Journalism Conference, воєнна кореспондентка УП Ольга Кириленко в колонці для «Медіамейкера» розповідає, з чим вона стикнулася за свій перший рік роботи на війні під час відряджень — від Херсона до Бахмута й Сєвєродонецька.  

• «Те, що ми висвітлюємо злочини в реальному часі, — не перешкода, а перевага. З часом травма витісняє важкі спогади, а з ними — і важливі деталі», — співзасновниця The Reckoning Project Наталя Гуменюк у своїй колонці для «Медіамейкера».

• Майже 100-річне районне видання «Козельщинські вісті» перестало виходити друком торік у листопаді через конкуренцію та фінансові проблеми. На шпальтах газети колись публікувалися письменники Олесь Гончар та Олесь Воля. Розповіли сумну історію закриття видання.

• Докладний текст про видання «ҐРУНТ» — Telegram-канал, який команда та читачі виростили до повноцінного медіа.

• Mezha.Media — українське видання, присвячене технологіям, девайсам та світу IT. Поговорили із головним редактором медіа Тарасом Міщенком про те, як створювати нішеве видання з нуля. 

• Чому українські видання продовжують звертатися до самозваних експертів? Розпитали про досвід добору фахівців для текстів та етерів представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо».

• Уже майже 10 років проєкт «Локальна історія» популяризує українську історію. Про найбільші виклики та перспективи розвитку друкованої преси поговорили з головним редактором медіа Віталієм Ляскою.

• Чому редакторам нішевих видань складно знайти гідних фахівців, а молоді — закріпитися в професії? Про це у своїй колонці розповів шеф-редактор медіа Vector Дмитро Кошельник. 

• ​​Онлайн-журнал «Куншт» пише про медицину, біологію, фізику, космос, технології та навіть суспільство. Докладно про те, чим живе українське науково-популярне видання, розповіли у нашому тексті.

• Сумське медіа «Трибуна» є нішевим виданням про медицину та здоров’я. Від 24 лютого «Трибуна» збирає історії зруйнованих лікарень та людей, які страждають від наслідків війни. 

• Український журнал соціального мальопису Inker, який поєднує журналістику та мистецьку рефлексію, розповів про ідею виникнення мальописів та процеси створення коміксів.

• Шеф-редакторка Reporters Марічка Паплаускайте в колонці для «Медіамейкера» розмірковує, як репортажі впливають і на авторів, і на читачів — сьогоднішніх і майбутніх.

• Харківське видання Gwara Media з початком повномасштабної війни зробило з нуля чат-бот перевірки фактів. Як їм це вдалося та як працює чат-бот.

Якщо у вас є бажання розповісти про своє медіа чи написати експертну колонку для «Медіамейкера», звертайтеся на нашу пошту mail@mediamaker.me.