2024 року абітурієнти подали на журналістику 15 215 заяв — журналістика залишилася однією з популярних спеціальностей серед вступників. На підготовку бакалаврів за цією спеціальністю держава виділила 223 бюджетних місця.
Уже за місяць розпочнеться вступна кампанія й перед абітурієнтами постане вибір не лише університету, а й майбутнього кар’єрного шляху. Можливо, і в медіаіндустрії. Розповідаємо, що вивчатимуть майбутні студенти, що потрібно складати абітурієнтам для вступу на факультети журналістики та які перспективи відкриває диплом журналіста.
Що вивчають на журналістиці
Спеціальність «Журналістика» в оновленому за міжнародною класифікацією переліку належить до галузі знань C «Соціальні науки, журналістика та інформація». У попередній класифікації вона має код 061.
Основні напрями підготовки включають:
- Теоретичні основи журналістики: історія журналістики, теорія масової комунікації, медіаетика.
- Практичні навички: техніка і методика журналістської роботи, жанри журналістики, редакторська майстерність.
- Мовна підготовка: культура мовлення, стилістика, іноземна мова для професійних цілей.
- Сучасні медіатехнології: основи фото- та відеозйомки, мультимедійна журналістика, робота з новими медіа.
- Правові аспекти: медіаправо, законодавство про засоби масової інформації.
Навчальні програми факультетів журналістики українських університетів мають широкий спектр дисциплін, які мають сформувати професійні навички майбутніх журналістів.
Зокрема, навчально-науковий Інститут журналістики КНУ пропонує бакалаврські програми, які охоплюють такі ключові дисципліни:
- Тематична спеціалізація: вивчення різних напрямів журналістики, таких як економіка, політика, право, культура й мистецтво, соціальні питання, міжнародні відносини.
- Суспільствознавство і медіакритика: аналіз суспільних процесів і критичний огляд медіаконтенту.
- Фундаментальна фахова підготовка: основи журналістської діяльності, етика та стандарти професії.
- Медіавиробництво: створення та просування медіаконтенту, включаючи контент, продукт та промоцію.
- Основи медіавиробництва: технічні аспекти створення медіапродуктів.
(виправлено 28.05.2025) Факультет соціальних наук і соціальних технологій Києво-Могилянської академії пропонує магістерську програму “Журналістика” та бакалаврську програму “Зв’язки з громадськістю”. Програма “Журналістика” включає як теоретичні дисципліни, так і курси щодо різних медіанапрямів і навичок (на кшталт OSINT чи етичної роботи зі штучним інтелектом), а також навчальні практики.
Ким можна працювати з освітою журналіста
Випускники спеціальності «Журналістика», окрім безпосередньо роботи за фахом у різних редакціях та виданнях, можуть працювати на таких посадах:
- Журналіст — створює новини, репортажі, інтерв’ю, аналітичні матеріали, може працювати у друкованих, онлайн-виданнях, на ТБ, радіо або вести власні медіапроєкти.
- Репортер — збирає інформацію, працює на місцях подій, готує з них новини та репортажі.
- Кореспондент — спеціалізується на висвітленні певної тематики або регіону, часто працює в полі.
- Редактор — перевіряє, редагує та покращує тексти журналістів, керує контентом видання.
- Інтерв’юер — спеціалізується на спілкуванні з експертами, знаменитостями, політиками.
- Розслідувач — працює в жанрі журналістських розслідувань, аналізує документи, шукає корупційні схеми, викриває маніпуляції.
- Телеведучий / радіоведучий — працює у форматах відео- чи аудіоконтенту, веде новинні, аналітичні або розважальні програми.
- Фотокореспондент — займається візуальним відображенням новинних подій.
- Фактчекер — перевіряє інформацію на достовірність, працює в редакціях, що борються з дезінформацією.
- Фіксер — допомагає іноземним журналістам у підготовці матеріалів: організовує знімання, шукає героїв, перекладає, пояснює локальний контекст.
- Дата-журналіст — працює з великими масивами даних, візуалізує інформацію у вигляді графіків, таблиць, карт.
Також це суміжні професії:
- Контент-менеджер / SMM-спеціаліст — веде соцмережі медіа або брендів, створює контент, аналізує авдиторію.
- PR-менеджер — займається комунікацією компаній або публічних осіб, працює з репутацією.
- Копірайтер — пише тексти для бізнесу, реклами, маркетингових кампаній.
- Медіаменеджер — керує редакцією, вибудовує стратегію розвитку медіа.
- Подкастер — працює у сфері аудіоконтенту, переважно на стримінгах, створює власні проєкти або співпрацює з редакціями.
- Аналітик/ медіадослідник — вивчає вплив медіа, тенденції споживання інформації, авдиторію.
- Аудіодиректор — керує аудіовиробництвом у медіа та продакшн-студіях. Відповідає за якість звуку в подкастах, радіопрограмах, аудіодокументалістиці, координує звукорежисерів, дикторів і продюсерів.
- Сценарист — створює сценарії для документальних фільмів, серіалів, YouTube-каналів.
- Продюсер медіапроєктів — займається організацією роботи команд, плануванням контенту.
- Театральні, музичні та кінокритики — аналізують та рецензують вистави, концерти, фільми, серіали, фестивалі. Працюють у виданнях, блогах, на радіо, ТБ або ведуть власні платформи.
- Оператор — знімає відеоматеріали для новин, репортажів, документальних фільмів, працює в теле- та онлайн-редакціях, продакшн-студіях.
- Режисер монтажу — монтує відео для новин, репортажів, подкастів, документальних та розважальних проєктів.
У медіа часто працюють люди без спеціальної журналістської освіти: редактори, журналісти, продюсери можуть мати дипломи з філології, політології, міжнародних відносин, економіки, історії. Проте профільна освіта дає хорошу базу, розуміння медіапроцесів і практичні навички.
Крім того, медійники можуть спеціалізуватися на окремих темах: політика, спорт, культура, економіка, технології, наука, довкілля, бізнес, їжа тощо.
Сучасний ринок медіа стрімко змінюється, і журналістика вже давно не обмежується лише газетами, радіо чи телебаченням. Хоча ці традиційні формати все ще існують, більшість фахівців сьогодні працюють саме в онлайн-медіа.
Основні напрями роботи для журналістів:
- Цифрові медіа та новинні сайти — найбільший сегмент ринку, що охоплює новини, розслідування, аналітику, блоги та лонгріди.
- Редакції друкованих медіа — хоча газет стає все менше, деякі видання зберігають свої друковані формати разом з онлайн-версіями.
- Радіо й телебачення — трансформуються під впливом цифрових технологій, адаптуючись до форматів стрімінгу, онлайн-етерів і подкастів.
- Соцмережі — журналісти все частіше працюють із контентом для Facebook, Instagram, TikTok, Twitter (X) та Telegram. Редакції ведуть власні сторінки, а також співпрацюють із незалежними авторами.
- Подкасти — формат, що набирає популярності як частина великих редакцій, так і як незалежні проєкти журналістів.
- YouTube — окремий важливий напрям, де журналісти можуть вести власні авторські проєкти або працювати в межах великих медіакомпаній.
Журналісти можуть працювати як у штаті редакції, так і вести фриланс-проєкти, розвивати власні медіа чи особисті бренди в соцмережах.
Скільки заробляють журналісти
Дослідники Media Development Foundation проаналізували найменші й найбільші заробітні плати в журналістиці. Опитування провели у листопаді-грудні 2023 року серед 37 незалежних регіональних медіа.
Для редакції від 30 до 100 людей в Києві нижня межа зарплат журналістів починалася від 18 000 грн, а верхня доходила до 50 000 грн. Найменше отримують журналісти на новинній стрічці, спеціалісти без редакторських чи інших додаткових функцій. Заробітні плати в 40 000–50 000 грн отримують журналісти-розслідувачі, а також відеографи та водії у відділах розслідувань, оскільки мають ненормований графік.
У регіональних медіа заробітні плати коливаються від 10 000 грн до 20 000 грн у новинарів, журналістів, SMM-спеціалістів і редакторів. До 25 000 грн заробляють менеджери з реклами.
Куди вступити на журналіста
Після 9 класу можна вступити до коледжу на основі співбесіди й мотиваційного листа. Вступ почнеться з реєстрації електронних кабінетів вступників улітку 2025 року. Коледжі, де вивчають журналістику, є у Вінниці, Києві, Запоріжжі, Тернополі. Підібрати заклади, де можна вивчати журналістику, можна на сайті Education.ua у розділах Коледжі та ЗВО.
Після 11 класу можна вступити до коледжу чи університету. Для вступу в університет потрібні результати НМТ та мотиваційний лист. Вступ на бакалаврські програми почнеться з реєстрації електронних кабінетів вступника влітку 2025 року.
Торік найбільше заяв на журналістику подали в такі навчальні заклади:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.
- Львівський національний університет імені Івана Франка.
- Державний торговельно-економічний університет.
- Національний університет «Львівська політехніка».
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
- Національний університет «Києво-Могилянська академія».
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
- Український державний університет імені Михайла Драгоманова.
- Національний авіаційний університет.
На журналістів навчають на бакалавраті й магістратурі. На магістратуру з журналістики можна вступити навіть із дипломом бакалавра з іншої спеціальності. Це відкриває можливість для фахівців із різних сфер, наприклад, правників, економістів чи філологів, перекваліфікуватися та працювати в медіа.
Що потрібно для вступу на спеціальність «Журналістика»
Для вступу на цю спеціальність абітурієнтам необхідно скласти Національний мультипредметний тест (НМТ), який включає:
- українську мову;
- математику;
- історію України;
- один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, хімія, фізика, географія або українська література.
Особливу увагу потрібно приділити українській мові, оскільки вона є профільним предметом для журналістів. Вагові коефіцієнти для кожного предмета можуть відрізнятися залежно від закладу освіти, тому важливо ознайомитися з вимогами конкретного університету. Визначитися із предметом на вибір допоможе таблиця з ваговими коефіцієнтами, у якій можна побачити, як той чи інший предмет НМТ впливає на конкурсний бал для певної спеціальності. Для вступу на журналістику більший вплив матиме оцінка з української літератури та іноземної мови.
Також потрібно підготувати мотиваційний лист, в якому абітурієнт має обґрунтувати свій вибір професії та навчального закладу, та подати електронну заяву через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО).
Детальні умови та строки вступної кампанії будуть оприлюднені на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки України та обраних закладів вищої освіти.
Наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка такі вступні вимоги:
- Українська мова (мінімальний бал — 101, коефіцієнт — 0,45);
- Математика (мінімальний бал — 101, коефіцієнт — 0,30);
- Історія України (мінімальний бал — 101, коефіцієнт — 0,25).
Освітні програми:
- «Журналістика»;
- «Медіапродюсування».
Для Київського столичного університету імені Бориса Грінченка такі вимоги:
- Українська мова (мінімальний бал — 100, коефіцієнт — 0,45);
- Математика (мінімальний бал — 100, коефіцієнт — 0,30);
- Історія України (мінімальний бал — 100, коефіцієнт — 0,25).
Освітні програми:
- «Журналістика»;
- «Міжнародна журналістика»;
- «Реклама і зв’язки з громадськістю»;
- «Видавнича справа та редагування»;
- «Медіапродюсування».
Скільки часу вчитися на журналіста
Тривалість навчання на бакалавраті за спеціальністю зазвичай складає 3 роки 10 місяців (4 курси). Після здобуття ступеня бакалавра є можливість продовжити навчання на магістратурі, що триває 1 рік 4 місяці (1,5 курсу).
Основа вступу та тип закладу | Тривалість навчання |
Після 9 класу в коледжі | 3 роки 10 місяців / 4 курси |
Після 11 класу в коледжі | 2 роки 10 місяців / 3 курси |
Після 11 класу на бакалавра у ЗВО | 3 роки 10 місяців / 4 курси |
Після коледжу на бакалавра у ЗВО | 2 роки 10 місяців / 3 курси |
Після бакалавра на магістра у ЗВО | 1 рік 4 місяці / 1,5 курси |
Для вступу на магістратуру потрібно скласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови та фаховий іспит у закладі вищої освіти.
Який прохідний бал на журналістику
Щоби претендувати на вступ на бюджет, конкурсний бал має перевищувати 130. Прохідні бали на контракт кожен університет встановлює самостійно. Крім того, прохідні бали на бюджет змінюються щороку для кожної спеціальності, оскільки залежать від обсягу державного замовлення й результатів абітурієнтів, які подають заяви.
Торік прохідним на бюджет на журналістику був бал 185,66 (з таким мінімальним балом зараховували на журналістику до Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Найвищий середній конкурсний бал на журналістику у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна — 163,7. Найнижчий середній конкурсний бал на журналістику у Київському університеті культури — 141,8.
Як готуватися до вступу на журналістику
Формально для вступу на факультет журналістики не потрібно спеціальних знань, досвіду чи портфоліо. Але це не означає, що вступникам не варто готуватися. Навпаки — якщо ви хочете в майбутньому стати хорошим журналістом, є кілька речей, які допоможуть вам ще до початку навчання.
Розберіться з журналістськими жанрами. Репортаж, інтерв’ю, аналітика, новина — це базові формати, з якими ви точно стикнетеся. Почитайте класичні й сучасні зразки, звертайте увагу на стиль, структуру, способи подачі інформації.
Будьте в курсі суспільно-політичної ситуації. Журналіст — це людина, яка має розуміти, що відбувається в країні та світі. Якщо ви ще не стежите за новинами — час почати. Корисно також розбиратися у функціонуванні влади, економіки, культури та інших сфер.
Досліджуйте медіасередовище. Важливо розуміти, які є українські видання, яка між ними різниця, які редакції мають репутацію незалежних, які працюють із певними політичними силами, які медіа спеціалізуються на розслідуваннях, культурній журналістиці тощо. У цьому вам допоможе «Медіамейкер» — видання про медіа, де можна дізнатися про нові тенденції та ключові події в галузі.
Попрактикуйтеся в написанні текстів. Навчання буде значно простішим, якщо ви вже пробували писати. Почніть із простого:
- Репортаж. Напишіть невеличкий текст про подію у вашому місті — фестиваль, благодійну акцію, відкриття виставки. Головне — передати атмосферу, включити цитати учасників, додати деталі, які зроблять текст «живим».
- Інтерв’ю. Поговоріть із цікавою людиною — місцевим активістом, учителем, спортсменом. Сформулюйте хороші запитання, дайте співрозмовнику можливість розкритися, структуруйте текст, щоби він був динамічним і змістовним.
Практика допоможе вам зрозуміти, чи справді журналістика вам подобається, і надасть перевагу серед інших студентів, які прийдуть на навчання «з нуля».
Скільки коштує навчання на журналіста
Ціна навчання залежить від регіону та престижності університету, і кожен заклад встановлює її самостійно. У середньому рік навчання на спеціальності «Журналістика» коштує від 25 000 до 40 000 гривень.
Найдорожчі освітні програми у Львівському університеті бізнесу та права — 89 900 гривень / рік, а також у Києво-Могилянській академії — 63 100 гривень / рік.
Найдешевші освітні програми в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова — 18 300 гривень / рік, а також у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — 18 700 гривень / рік.
Гранти
2024 року держава запровадила фінансову підтримку для студентів-контрактників у формі грантів на навчання.
Це дає можливість отримати фінансову підтримку для покриття частини вартості навчання. Гранти поділяються на два рівні:
- Перший рівень: 15 000 гривень на рік для вступників, які набрали від 150 балів із двох предметів НМТ.
- Другий рівень: 25 000 гривень на рік для вступників, які набрали від 170 балів із двох предметів НМТ.
Розмір гранту можуть збільшити залежно від обраної спеціальності та коефіцієнтів. Грант надається на весь період навчання, але виплати здійснюються двічі на рік: до 1 грудня та до 1 квітня. Для отримання гранту студент після зарахування має подати відповідну заяву через електронний кабінет.